3.2.1. Недостатня ефективність державної влади:
високий рівень і системний характер корупції в інститутах державної влади;
серйозні недоліки у функціонуванні судової влади, що підривають довіру населення до держави і права, обмежують захист прав і свобод громадян, загрожують законним інтересам господарюючих суб`єктів;
недосконалість правового регулювання суспільних відносин, зокрема неналежний рівень захисту права власності та непрозорість відносин у цій сфері, неефективність контролю за додержанням законодавства;
неадекватність реагування державних органів на конфліктні загострення у сфері політичних, економічних, соціальних, міжетнічних, міжконфесійних відносин, радикалізацію суспільних настроїв і поширення проявів екстремізму, зокрема, інспірованих іззовні.
3.2.2. Загрози економічній безпеці:
залежність внутрішнього ринку від зовнішньоекономічної кон`юнктури, недостатня ефективність роботи щодо його захисту від несумлінної конкуренції з боку українських монополістів та імпортерів, а також щодо боротьби з контрабандою;
недостатня ефективність використання матеріальних ресурсів, переважання у структурі промисловості галузей з невеликою часткою доданої вартості, низький технологічний рівень вітчизняної економіки;
наявні валютні ризики, неефективне використання коштів Державного і місцевих бюджетів;
недосконалість законодавства для прискорення розвитку національної економіки на інноваційних засадах, відносно високий рівень тінізації економіки, відсутність достатніх стимулів для легалізації доходів населення та зменшення тіньової зайнятості;
надмірний вплив іноземного капіталу на розвиток окремих стратегічно важливих галузей національної економіки, небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу в таких галузях.
3.2.3. Загрози енергетичній безпеці:
надмірна залежність від імпорту енергоносіїв, невирішені проблеми диверсифікації джерел і маршрутів їх постачання, недостатнє використання власного енергетичного потенціалу;
низька ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, відносно повільні темпи впровадження новітніх технологій;
недостатня реалізація енерготранзитного потенціалу та інтеграція України в європейський енергетичний ринок;
відсутність зведеного енергетичного балансу держави.
3.2.4. Недостатній рівень науково-технологічного розвитку:
недостатній розвиток національної інноваційної системи;
недостатньо ефективне використання науково-технологічного потенціалу, використання іноземних науково-технологічних розробок замість вітчизняних.
3.2.5. Соціально-демографічна криза:
скорочення чисельності населення через погіршення його здоров`я, низьку якість життя, недостатній рівень народжуваності, високу смертність, а також відтік громадян України за кордон;
поширення соціальних хвороб, зокрема наркоманії, алкоголізму, туберкульозу, ВІЛ-СНІДу, епідемій, небезпечних інфекційних захворювань;
зростаючий дефіцит трудових ресурсів, старіння населення, низька економічна активність і недооцінка реальної вартості робочої сили.
3.2.6. Наявність небезпечних екологічних і техногенних викликів і загроз:
зношеність основних фондів, зокрема об`єктів підвищеної небезпеки, комунальної інфраструктури населених пунктів, очисних споруд підприємств;
надмірний антропогенний вплив на територію України та техногенна перевантаженість;
недостатньо раціональне використання природних ресурсів, радіоактивне, хімічне та біологічне забруднення довкілля, наявність проблеми транскордонних забруднень;
утворення значних обсягів відходів виробництва та споживання, недостатньо ефективний рівень їх вторинного використання, переробки та утилізації;
недостатній контроль за ввезенням в Україну екологічно небезпечних технологій та матеріалів, збудників хвороб, використанням генетично модифікованих організмів.
3.2.7. Залишаються актуальними й інші загрози, визначені Законом України «Про основи національної безпеки України».
(СТРАТЕГІЯ національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється»)
|
